Наукові новини, Том 2, № 6, 25 червня 2020 року
Юриспруденція і узурпація
Юриспруденція і узурпація
Д. Демиденко (редактор)
Д. Демиденко (редактор)
2004 року Конституційний Суд (КС) України прийняв рішення (№ 14-рп/2004 [1]) про невідповідність Конституції України норми тодішнього закону “Про Вищу Освіту” про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який на той момент складав 65 років. Мотивація рішення була заснована на нормі Конституції про “право на працю” і нібито дискримінаційності обмеження віку кандидатів. Це рішення суперечить базовим принципам юриспруденції і логіки, оскільки права на працю у цих людей вищезгадана норма не відбирала, а специфічні вимоги для певних посад і вікові обмеження існують і будуть існувати у законодавстві (див. окрему думку судді Шаповала В. М. в кінці рішення [1]). Окрім того, у цього рішення був очевидний корисливий мотив ініціаторів розгляду відповідного подання до КС щодо неконституційності вищезгаданої норми, який полягав у прагненні зберегти свої посади певними особами, які на той час досягли або досягали граничного віку 65 років і не могли бути кандидатами на наступний термін зайняття посади у зв’язку з досягненням граничного віку для кандидата.
2004 року Конституційний Суд (КС) України прийняв рішення (№ 14-рп/2004 [1]) про невідповідність Конституції України норми тодішнього закону “Про Вищу Освіту” про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який на той момент складав 65 років. Мотивація рішення була заснована на нормі Конституції про “право на працю” і нібито дискримінаційності обмеження віку кандидатів. Це рішення суперечить базовим принципам юриспруденції і логіки, оскільки права на працю у цих людей вищезгадана норма не відбирала, а специфічні вимоги для певних посад і вікові обмеження існують і будуть існувати у законодавстві (див. окрему думку судді Шаповала В. М. в кінці рішення [1]). Окрім того, у цього рішення був очевидний корисливий мотив ініціаторів розгляду відповідного подання до КС щодо неконституційності вищезгаданої норми, який полягав у прагненні зберегти свої посади певними особами, які на той час досягли або досягали граничного віку 65 років і не могли бути кандидатами на наступний термін зайняття посади у зв’язку з досягненням граничного віку для кандидата.
Це рішення КС загальмувало реформи не тільки освіти, а і науки - через те, що воно унеможливило введення норми про граничний вік у нових законах “Про вищу освіту” та “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Через нього керівний склад у цих галузях складається переважно з ще радянських менеджерів епохи застою в СРСР, або “вихованих” ними кадрів, що великою мірою гальмує істотні прогресивні зміни у ВУЗах і НДІ. Тобто це рішення призвело до узурпації влади у багатьох ВУЗах і установах академій наук застійними менеджерами, які в основному лише імітують, як освітній, так і науковий процес.
Це рішення КС загальмувало реформи не тільки освіти, а і науки - через те, що воно унеможливило введення норми про граничний вік у нових законах “Про вищу освіту” та “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Через нього керівний склад у цих галузях складається переважно з ще радянських менеджерів епохи застою в СРСР, або “вихованих” ними кадрів, що великою мірою гальмує істотні прогресивні зміни у ВУЗах і НДІ. Тобто це рішення призвело до узурпації влади у багатьох ВУЗах і установах академій наук застійними менеджерами, які в основному лише імітують, як освітній, так і науковий процес.
Ще одним прикладом маніпулятивного рішення КС є скасування норми про відповідальність за незаконне збагачення (№ 1-р/2019 [2]) - знову, очевидно, з присутністю корисливих мотивів у ініціаторів відповідного подання.
Ще одним прикладом маніпулятивного рішення КС є скасування норми про відповідальність за незаконне збагачення (№ 1-р/2019 [2]) - знову, очевидно, з присутністю корисливих мотивів у ініціаторів відповідного подання.
Цього місяця КС добрався і до узурпації і ліквідації важливих механізмів контролю і судової влади.
Цього місяця КС добрався і до узурпації і ліквідації важливих механізмів контролю і судової влади.
А саме, добрались і до скасування важливого, хоча і практично мало розробленого, запобіжника проти корупції у гіперкорумпованій судовій системі України – Статті 375 Кримінального кодексу (КК) України “Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови”. Рішення КС № 7-р/2020 від 11 червня 2020 року [3] визнало неконституційною вищезгадану статтю КК. Що, звичайно, відкриває нові можливості для розвитку тіньового бізнесу суддів на судових рішеннях. Корисливі мотиви прийняття цього рішення є також очевидними.
А саме, добрались і до скасування важливого, хоча і практично мало розробленого, запобіжника проти корупції у гіперкорумпованій судовій системі України – Статті 375 Кримінального кодексу (КК) України “Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови”. Рішення КС № 7-р/2020 від 11 червня 2020 року [3] визнало неконституційною вищезгадану статтю КК. Що, звичайно, відкриває нові можливості для розвитку тіньового бізнесу суддів на судових рішеннях. Корисливі мотиви прийняття цього рішення є також очевидними.
Важко придумати просте рішення проблем судової влади в Україні. Очевидним, але складним, рішенням цих і інших проблем українського законодавства є конституційна реформа. Україні потрібна нова Конституція, написана не пострадянськими функціонерами, а новими поколіннями, що керуються у житті переважно здоровим глуздом, а не догмами. Наявність КС у сучасній Конституції України, на мою думку, суперечить здоровому глузду, оскільки відповідність Конституції законодавчих актів і змін до них має визначатись до їх прийняття, а не після.
Важко придумати просте рішення проблем судової влади в Україні. Очевидним, але складним, рішенням цих і інших проблем українського законодавства є конституційна реформа. Україні потрібна нова Конституція, написана не пострадянськими функціонерами, а новими поколіннями, що керуються у житті переважно здоровим глуздом, а не догмами. Наявність КС у сучасній Конституції України, на мою думку, суперечить здоровому глузду, оскільки відповідність Конституції законодавчих актів і змін до них має визначатись до їх прийняття, а не після.
Використані джерела:
Використані джерела:
1. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ N 14-рп/2004 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-04)
1. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ N 14-рп/2004 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-04)
2. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ № 1-р/2019 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-19#Text)
2. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ № 1-р/2019 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-19#Text)
3. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ № 7-р/2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-20#Text)
3. РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ № 7-р/2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-20#Text)