Наукові новини - Чорнобильська катастрофа

Чорнобильська катастрофа – 33 роки потому

30 травня 2019 року

Олексій Березовський

Старший науковий співробітник сектору хроматографічних досліджень, відділу моніторингу якості та безпеки продукції АПК, Украінськоі лабораторії якості і безпеки продукції АПК, 08162, смт. Чабани, Київсько-Святошинський район, Київська область, Україна

Від редактора: Чорнобильська атомна електростанція носила ім’я В.І. Леніна …

Чи не є ця катастрофа і її наслідки справжнім “пам’ятником” Ульянову-Леніну?

Демиденко Д.В.

Взято з [1]

Хоча 26 квітня 2019 року із дня Чорнобильської трагедії [2] що стала найбільшою техногенною аварією у світі, минуло 33 роки, досі її наслідки продовжують відчуватись та залишаються проблемою для України [3]. Для подолання наслідків цієї катастрофи, є важливою детальна оцінка екосистем забруднених територій, дослідження змін в екосистемах та оцінка впливу на здоров’я населення, що постраждало від радіоактивних викидів.

Нагадаємо, що в результаті вибуху були зруйновані активна зона реактора і покрівля четвертого енергоблоку. Після вибуху і подальшої двотижневої пожежі в навколишнє середовище потрапили радіоактивні речовини. Аварія призвела до забруднення більш як 145 тис. кв.км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, щільність забруднення цієї території радіоактивним цезієм-137 перевищувала 37 кБк/кв.м [4], що є рівнем, який дозволяв вважати ці території радіоактивно забрудненими за законодавством згаданих країн. Хоча найбільш небезпечним в короткостроковому терміні радіоактивним ізотопом, що потрапив в повітря був йод-131 (період напіврозпаду – вісім днів) через його небезпеку для щитоподібної залози, яка є головним споживачем йоду в організмі людини і використовує його для синтезу гормонів тироксину та трийодтироніну, що регулюють ріст, розвиток і деякі функції всіх органів тіла людини. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні постраждало більше 2,6 млн громадян, на забруднених територіях було розташовано 2293 населених пункти [4].

До економічних збитків внаслідок аварії на ЧАЕС для України можна віднести прямі збитки, такі як втрата матеріально-майнових комплексів і окремих об'єктів економіки в зоні відчуження на території України, втрати працездатного населення, і непрямі збитки, такі як невикористання сільськогосподарських, водних і лісових ресурсів, вартість недоотриманої електроенергії, збитки від мораторію на введення в дію нових потужностей на об'єктах атомної енергетики і віддалені наслідки для здоров’я людей. Хоча у кількісному грошовому вираженні ці збитки оцінити важко і вони є предметом спекуляцій.

Наслідки впливу Чорнобильської катастрофи на здоров’я людей є різноманітними і пов’язані, як з прямим впливом іонізуючої радіації, так і з іншими негативними чинниками аварії, пов’язаними, наприклад, з переміщенням великої кількості людей з забруднених територій і психоемоційним перенавантаженням [3].

У дітей, які зазнали тривалої дії радіаційного опромінення в період вагітності матері і після народження, спостерігається збільшення частоти змін генетичного матеріалу, зокрема хромосом 1, 4, 5, 9, 17, 22 [5].

Довідка: всього у людини 23 пари хромосом, що містять спадковий матеріал -ДНК, загальна довжина ланцюгів якої складає приблизно 3 млрд. нуклеїнових основ.

Діти, які народилися в матерів, що були евакуйовані з 30-км зони, у віддалений післяаварійний період відзначались підвищенням частоти структурних змін хромосом із превалюванням стабільних ушкоджень і переважною їх локалізацією в 1, 2, 3, 5, 7, 11, 13, 17 хромосомах. [5].

Встановлено, що опромінення малими дозами радіації спричиняє підвищення рівня тривожності, агресивності,впливає на психічний розвиток дитини[6].

Чисельність постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи постійно зменшується. З 2007 по 2015 р. чисельність постраждалих загалом зменшилася на 501 075 осіб. За період після 25-х роковин Чорнобилю продовжується зростання числа випадків раку щитоподібної залози у опромінених в дитячому та підлітковому віці, з опромінених у дорослому віці – в учасників ліквідації наслідків аварії та евакуйованих з 30-кілометрової зони [3].

Максимальний радіаційний вплив на об’єкти живої природи припав на перші 10-20 днів з моменту аварії. Наступна фаза включала літо і ранню осінь 1986 року, протягом яких потужність дози на поверхні ґрунту знизилася до 20-25% початкової величини [7]. Встановлено, що в Чорнобильській зоні відчуження спостерігалися значні, які раніше ніколи не спостерігалися в природі, ушкодження екосистем, хоча і на відносно невеликих територіях [7]. Так загибель соснових лісів фіксувалася на території близько 500 га (“рудий ліс”) у безпосередній близькості від ЧАЕС. На цій же площі відзначено практично повну загибель ґрунтових безхребетних, пізніше в цих районах відзначені ознаки зміни популяційних показників у мишеподібних гризунів [7].

Проведення широкомасштабних радіоекологічних досліджень на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті цієї найбільшої в історії ядерної енергетики аварії дозволяє одержувати інформацію про відповідні реакції живої природи на різних рівнях біологічної організації – від молекулярного і клітинного до екосистемного – в умовах широкомасштабного радіоактивного забруднення великих територій. Узагальнення і всебічний аналіз цієї інформації дасть можливість оцінити необхідність розробки норм, що обмежують радіаційний вплив на біоту, і сформулювати принципи, на яких вони повинні бути засновані.

З метою координації зусиль для ефективнішої боротьби із наслідками катастрофи проектом ООН “Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля” (International Chornobyl Research and Information Network, ICRIN) був створений Міжнародний чорнобильський портал [1]. Це інтернет-ресурс, що надає інформацію з радіологічних та пов'язаних з ними аспектів питань безпеки проживання населення на територіях, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Портал створений за підтримки агенцій ООН (Всесвітня організація охорони здоров’я, Дитячий фонд ООН, Міжнародна агенція з атомної енергії та Програма розвитку ООН) та у співпраці з профільними міжнародними організаціями, міністерствами та організаціями Республіки Білорусь, Російської Федерації та України.

У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року був визнаний консорціум NOVARKA [8], спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES.

Новий саркофаг у формі арки, який є найбільшою мобільною конструкцією в світі, виготовлений із 25 050 тон металоконструкцій. Його розміри: 108 метрів у висоту, 162 метри у довжину і 257 метрів у ширину, нестандартна арка досить велика, щоб накрити стадіон Stade de France, статую Свободи чи підніжжя Ейфелевої вежі. Під час збирання арка стояла на двох бетонних балках і розташовувалась із заходу від зруйнованого реактора. Зараз вона накриває існуючий об’єкт укриття, побудований у 1986 році (зразу після аварії). Приблизно 10 000 людей з майже 30 країн світу працювали над цим проектом [9].

Взято з [10]

Основна мета цієї арки - забезпечення утримання радіоактивних матеріалів в тому числі при роботах про демонтажу першого укриття і 4-го блоку ЧАЕС з метою видалення відпрацьованого ядерного палива і перевезення його в сховища. Передбачається, що роботи під аркою будуть здійснюватись дистанційно керованим обладнанням, встановленим всередині. Арка розрахована на експлуатацію впродовж наступних 100 років.

На момент 33-ї річниці Чорнобильської катастрофи проект готовий на 99% і повинен бути завершений у травні-червні 2019 року[11].

На будівництво арки більш ніж 40 країн надали 2 млрд. євро [9].

Також варто зазначити, що Указом Президента України від 26 квітня 2016 року [12] був створений Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник [13]

Список літератури

1. Міжнародний чорнобильський портал проекту ООН “Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля” (International Chornobyl Research and Information Network, ICRIN) (http://chernobyl.info/uk-UA/Golovna.aspx)

2. Чорнобильська катастрофа, Вікіпедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорнобильська_катастрофа)

3. Тридцять років чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки. Національна доповідь України. Національний науковий центр радіаційної медицини, Національна академія медичних наук, Київ, 2016, 177 стор. (http://dazv.gov.ua/images/pdf/national_dopovid_2016.pdf)

4. Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (у розрізі районів). Під редакцією В.І. Холоші, МНС України, Київ 2008 р. (http://www.rv.gov.ua/sitenew/data/upload/photo/table1.pdf)

5. Мішаріна Ж. А. Соматичні та генетичні ефекти в дітей у віддалені строки після внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.00.15. – К., 2006. – 12 с.

6. Бакуменко В. Д. та ін. Сучасні підходи до вирішення проблем Чорнобильської Зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення: Монографія. -К: УАДУ, 2000. -С. 151.

7. Які наслідки Чорнобильської аварії?, Чорнобильський центр, (http://www.chornobyl.net/uk/які-наслідки-чорнобильської-аварії).

8. NOVARKA (http://www.novarka.com)

9. Chernobyl New Safe Confinement: a one-of-a-kind project. 29 листопада 2016, матеріали прес конференції, Чорнобиль, Україна (http://www.novarka.com/wp-content/uploads/2016/11/VINCI-RV_Dossier-de-presse_Tchernobyl_GB_v31_HD2.pdf).

10. Chernobyl unit 4: Novarka and EBRD have got it covered, Modern Power Systems, 26 січня, 2017 (https://www.modernpowersystems.com/features/featurechernobyl-unit-4-novarka-and-ebrd-have-got-it-covered-5725961/).

11. З глибокою шаною дякуємо ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які мужньо виконали свій обов’язок, - Глава Уряду під час відвідання зони відчуження, Урядовий портал, 26 квітня, 2019 (https://www.kmu.gov.ua/ua/news/z-glibokoyu-shanoyu-dyakuyemo-likvidatoram-avariyi-na-chaes-yaki-muzhno-vikonali-svij-obovyazok-glava-uryadu-pid-chas-vidvidannya-zoni-vidchuzhennya)

12. Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, Указ Президента України №174/2016 (https://www.president.gov.ua/documents/1742016-19957)

13. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник (https://zapovidnyk.org.ua/index.php)

/наступна стаття

Залишити відгук

naukovinovyny.com